Щоб зрозуміти, чому координата MGRS має саме такий вигляд, корисно знати, як поділена Земля. MGRS спирається на сітку UTM і додає до неї шар 100-кілометрових квадратів.
Зони сітки: зона + широтна смуга
Спершу Землю поділено на 60 зон UTM по 6° довготи, пронумерованих від 1 до 60 від 180° з. д. на схід. Крім того, є широтні смуги висотою 8°, позначені літерами від C (на 80° пд. ш.) до X (на 84° пн. ш.). Літери I та O пропущено, щоб їх не плутали з цифрами 1 і 0; смуга X має висоту 12° замість 8°.
Номер зони й літера смуги разом утворюють Grid Zone Designator, наприклад 31U: великий квадрат, у межах якого діє решта координати.
100 000-метрові квадрати
У кожній зоні сітки територію додатково поділено на квадрати 100 × 100 км. Кожен квадрат має код із двох літер: перша вказує стовпець (напрямок easting), друга — рядок (напрямок northing). Тож лише двома літерами ви знаєте, в якому 100-кілометровому квадраті перебуваєте, без великих чисел.
Чому літери, а не цифри?
Коли грубу частину позиції записують літерами, координата стає коротшою й менш схильною до помилок. Великі числа UTM (сотні тисяч метрів) «сховані» в кодах зони та квадрата; цифрами ви записуєте лише точну позицію в межах квадрата.
Межі та винятки
Біля Норвегії та Шпіцбергену деякі зони розширено або звужено, а для полюсів використовується окрема система (UPS замість UTM). Для більшості користувачів ці винятки не важливі — хороший застосунок враховує їх автоматично.
Шар сітки в MilMap
MilMap показує лінії сітки MGRS поверх карти, тож ви з першого погляду бачите, в якій зоні сітки та в якому 100-кілометровому квадраті перебуваєте. Зручно для орієнтування та швидкої перевірки координат.